Київ укотре довів свою роль як глобального лідера в питаннях цифрової оборони. 19–20 лютого 2026 року столиця України прийняла третій Kyiv International Cyber Resilience Forum (KICRF 2026) – провідну міжнародну платформу, що об’єднала понад 2000 учасників з 37 країн. Організований Національним координаційним центром з кібербезпеки при РНБО України за підтримки урядів США, Канади, Європейської комісії та інших партнерів, форум став не просто конференцією, а справжнім хабом для формування стратегій колективного захисту в цифровому домені. Тут обговорювали не абстрактні теорії, а реальні уроки з фронту гібридної війни, де Україна вже чотири роки протистоїть наймасштабнішим кібератакам у історії.
KICRF 2026 — це динамічний дводенний захід з ключовими промовами, панельними дискусіями, воркшопами, презентаціями інноваційних рішень, презентаціями стартапів та виставкою Trusted Solutions Expo. Паралельно проходили кіберзмагання: Collegiate Cyber Defense Competition (CCDC) для професіоналів з державного та приватного секторів, Bug Bash та CTF-турніри, де українські команди, включно з прикордонниками, демонстрували світовий рівень майстерності. Форум охопив ключові теми: від еволюції гібридної війни та AI-native warfare до захисту критичної інфраструктури, кібердипломатії, регулювання криптоактивів та довірених ланцюгів постачання. Серед спікерів — високопосадовці на кшталт Рустема Умерова (секретар РНБО України), Андрія Сибіги (міністр закордонних справ України), представники НАТО, ENISA, Європейської комісії та провідних компаній як Mastercard, Cisco, Monobank та PrivatBank.
Людський капітал як фундамент стійкості. Панельна дискусія за участю Мирона Пацая
Особливу увагу привернула сесія “Human Capital Resilience: Education, Inclusion, and Reintegration” (“Стійкість людського капіталу: освіта, інклюзія та реінтеграція”), що відбулася 20 лютого. Сесію відкрив keynote-спікер Тодд Спайрс (Todd Spires), Program Operations Director CRDF Global, який підкреслив: технології без підготовлених людей — це лише інструменти, а справжня стійкість будується на компетентностях, мотивації та системній співпраці.
Панельну дискусію модерувала Вікторія Ставицька (ДП “Національні інформаційні системи”). У ній взяли участь провідні експерти:
Мирон Пацай, голова громадської організації “Інститут кібербезпеки та аналітики” (ICSA), заступник начальника відділу адміністративної роботи ЦЗРО департаменту освіти і науки Львівської ОДА, методист;
Максим Делембовський (Київський національний університет будівництва та архітектури, КНУБА), PhD у технічних науках, доцент, експерт ICWR;
Сергій Конюшок (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України);
Анастасія Лобан (Product Manager – Unit Range, Cyber Unit Technologies);
Ілля Кузнєцов (незалежний консультант з кібербезпеки, аспірант Національного університету “Київський авіаційний інститут”).
Спікери, спираючись на практичний досвід України в умовах повномасштабної війни, розібрали “дорожню карту” розвитку кадрового потенціалу в кібербезпеці.
Ключові тези дискусії: Від теорії до практики
Обговорення вийшло за рамки декларацій, пропонуючи конкретні рішення для викликів, з якими стикається Україна та світ:
- Екосистема навчання: Скорочення прірви між академічними програмами та реальними потребами критичної інфраструктури. Університети мусять інтегруватися з SOC-центрами, CERT-командами та бізнесом, впроваджуючи симуляційні тренінги, кіберполігони та CTF-змагання на базі реальних інцидентів воєнного часу.
- Інклюзія та жіноче лідерство: Інклюзивність – не соціальна формальність, а стратегічна перевага. Різноманітні команди (з акцентом на залучення жінок) підвищують якість рішень, адаптивність до загроз та довіру в екосистемі.
- Перекваліфікація ветеранів: Ветерани – стратегічний резерв для кіберфронту завдяки дисципліні, системному мисленню та досвіду в стресі. Необхідні швидкі програми перекваліфікації, менторство та державні стимули для роботодавців, щоб інтегрувати їх у команди.
- Регіональні ініціативи: Створення центрів кіберкомпетентностей у регіонах, інтеграція громадських організацій у національні програми та розширення міжнародних партнерств для обміну знаннями.
- Формування кадрового резерву: Формування стійкого кадрового резерву вимагає дій вже сьогодні – від запуску системної співпраці освіти з роботодавцями до інтеграції українського досвіду в глобальні формати, як НАТО та ЄС.
Участь представників ICSA, (Андрія Кузя, Артура Ткаченка, Антона Сюшка, Адріяна-Остапа Кончевича та Інну Буреш), підкреслила практичний внесок організації кіберстійкості . Це не просто присутність – це демонстрація, як регіональна освіта стає частиною національної кіберстратегії.
Україна – донор глобальної стійкості
KICRF 2026 не обмежився обміном досвідом: тут підписували угоди, запускали ініціативи та демонстрували українські рішення, перевірені в реальних умовах війни. Форум підтвердив — Україна вже не жертва агресії, а лідер, який ділиться уроками з партнерами, формуючи нову архітектуру глобальної кібероборони.
Ми продовжуємо розвивати освітні проєкти, аналітику загроз та програми з підвищення кібергігієни, щоб кожен українець – від школяра до ветерана – ставав частиною національної цифрової фортеці. Кіберфронт – це довгострокова битва, і її результат визначать не лише алгоритми, а люди, готові до викликів майбутнього.
Київ задає тон цій боротьбі, і ми в ній на передовій.
