З початком війни проти України в 2022 році, країна стикнулася з масштабною хвилею дезінформації, яка супроводжувала військові дії не менш агресивно, ніж ворожа армія. Підрив довіри до державних інституцій, знищення морального духу населення, посилення паніки та хаосу – це були ключові цілі інформаційної війни, яку вела Росія.
В умовах цієї загрози в Україні виникла спільнота, яка взяла на себе відповідальність за протидію дезінформації. Ця спільнота пройшла кілька важливих етапів, кожен з яких наближав її до формування потужного органу, відомого сьогодні як «Інститут кібербезпеки та аналітики».
Перший етап: Формування груп у соціальних мережах
На початку війни інформаційний хаос в інтернеті був вкрай небезпечним. Від фейкових новин до маніпулятивних повідомлень – російська пропаганда використовувала будь-які можливості, щоб посіяти сумніви та страх серед українців. Тоді на підтримку офіційних джерел інформації почали створюватися ініціативні групи в соціальних мережах, де активісти об’єднували свої зусилля для викриття фейків.
Ці групи складалися з волонтерів, журналістів, громадських діячів та простих громадян, які шукали і спростовували неправдиву інформацію, публікуючи факти та докази. Головним інструментом стали соціальні мережі, зокрема Facebook, Twitter та Whatsapp, де наочно демонструвалися випадки маніпуляцій та роз’яснювалися методи розпізнавання фейків.
Другий етап: Створення мережі фактчекінгу
З розвитком ситуації та посиленням потоку дезінформації, окремі групи почали об’єднувати свої зусилля. Створювалися партнерські мережі фактчекінгу, в рамках яких активісти разом з експертами почали використовувати сучасні інструменти для аналізу інформації: зворотний пошук зображень, вивчення джерел, співставлення фактів з офіційними даними. Завдяки цьому, боротьба з дезінформацією стала більш систематизованою, і результати цієї роботи поширювалися через різні медіа-платформи.
Третій етап: Освітні ініціативи
Наступним кроком у розвитку руху протидії дезінформації стали освітні проєкти. Громадські активісти почали проводити тренінги, семінари та лекції для журналістів, вчителів, студентів та державних службовців. Мета полягала в тому, щоб навчити якомога більше людей розпізнавати інформаційні атаки та захищатися від них.
На цьому етапі до руху приєдналися професійні кіберексперти, які допомагали створювати інструменти для покращення кібергігієни громадян. Усі ці зусилля допомогли значно посилити кіберстійкість українського суспільства та його здатність протистояти інформаційним загрозам.
Четвертий етап: Інституціоналізація та створення Інституту кібербезпеки та аналітики
Згодом стало зрозуміло, що для більш ефективної боротьби з дезінформацією та кібератаками необхідна офіційна організаційна структура. Так виник «Інститут кібербезпеки та аналітики». Це вже не просто волонтерський рух, а громадська організація, яка об’єднала досвідчених фахівців з кібербезпеки, журналістів, аналітиків та правозахисників.
Інститут займається системною протидією дезінформації, аналізом кібератак, розробкою стратегій захисту інформаційного простору та організацією освітніх програм для широких верств населення. Сьогодні це потужний центр, який діє не лише в Україні, а й співпрацює з міжнародними партнерами.
Майбутні перспективи
Інститут кібербезпеки та аналітики продовжує розвиватися, розширюючи свою діяльність та вплив на міжнародному рівні. У планах – створення нових освітніх курсів, запуск інформаційних кампаній та участь у глобальних ініціативах щодо протидії кіберзагрозам. Ця еволюція спільноти, яка почалася з простих соціальних груп, довела, що громадянська свідомість і професіоналізм можуть стати основою для національної безпеки в інформаційну епоху.